Вважаю, що першим джерелом вогню для людини була природа. Наприклад - удар блискавки в дерево давав первісним людям можливість
отримати вогонь, яким потім ретельно оберігали.З розвитком навиків людина навчилася сама добувати вогонь (правда, древні греки
кажуть, що то Прометей вкрав вогонь у бога-коваля Гефеста і подарував людям). Як би там не було, а першим способом добути
вогонь став метод тертя. Можна терти безпосередньо дерево до дерева, можна удосконалити, використавши лук - як показує практика - ці способи
діють безвідказно і донині. От тільки розучилися сучасні люди правильно добирати дерево, готувати трут, тому не сподівайтеся,
що дістати вогонь цим методом вдасться з першого разу і за кілька хвилин. В якості наочного посібника пропоную переглянути кадри
з фільму "CAST AWAY".
      І - спробувати самому повторити :)
По мірі розвитку людини та збагачення її знання про навколишній світ, з"явився принципово новий спосіб добування вогню -
методом висікання іскр з твердого каміння. Найкраще на таку роль підходив природній мінерал - кремінь. Flintstone, кремінь,
(рос. кремень, англ. flint, chert; нім. Kiesel m) — мінеральне утворення, що складається з кристалічного і аморфного
кремнезему (опалу, халцедону або кварцу). Хімічна формула SiO2*nH2O. Кременеві стяжіння часто зустрічаються у вапняках.
Стверджують, що має лікувальні властивості, покращує смак води і робить її цілющою. Якщо вдарити твердим куском заліза (гарно підходить старий напильник) по кременю, можна висікти
сніп іскр.
В природі зустрічається ще один цікавий мінерал - пірит (сульфід заліза хімічний склад - FeS2 (46,6%Fe, 53,4%S)).Назва -
від грецьк. “пір” – вогонь (P.Dioscorides, I ст. до н.е.) пов'язана з властивістю піриту давати іскри при ударі. Завдяки
цій властивості, використовувався в колесцових замках перших
рушниць і пістолетів (пара сталь-пірит).Його недоліком є відносна крихкість та висока хімічна активність.
Тому винахід церієвого сплаву (ферроцерій, мішметал, firesteel ) був значним кроком вперед, яким і досі послуговємося в кожній
запальничці.
Типовий склад ферроцерієвого кременю: Ferrocerium rod is made from Iron, Magnesium and mostly of an alloy of rare earth metals called mischmetal with an excellent
pyrophoric percentage : 98%min.
The required chemical composition:
Mischmetal(rare earth metal)
abt. 75-93%
Iron
abt. 5.0-19.3%
Magnesium
1-4%
Rare earth metal distribution :
Cerium
49-59%
Lanthanum
26-39%
Neodymium
0-10%
Praseodymium
0-7%
Вогонь добувається наступним чином: твердим кресалом (наприклад уламком пилки по металу, обухом ножа, тощо), викрешується пучок
іскр з штучного кременю на підготовлену розтопку. Розтопкою може служити суха трава, береста, пух комишу, деревна труха, вата, тощо.
Гарантований розпал - стружка магнію, який не боїться води і має температуру горіння біля 3000 градусів Цельсія.
Для цього достатньо мати з собою невеликий кусок хімічно чистого магнію. Далі ножем нашкрябуємо трохи стружки на розпал, пару іскр
з кресала і загориться навіть волога трава чи хвоя - поки згорить магній - він висушить все навкого себе.
/* УВАГА! Магній - хімічно активний елемент. Температура загорання на повітрі нижча температури плавлення (tпл - 651 °C).
Не намагайтеся загасити магній, який горить, водою - він вступить з нею в реакцію з виділенням водню, який спалахне ще сильніше!
Магній може горіти навіть під водою! */
Ось як відбувається добування вогню за допомогою магнію та кресала:
Кілька рекомендацій використання зі свого досвіду:
чи можна настругати стуржки наперед?
думаю, що не годиться. Виникає питаня контейнера - додатковий елемент, який можна загубити чи розгерметизувати. А найголовніше - від контакту
з повітрям магній окислюється - на поверхні утворюється оксидна плівка, яка не сприяє загорянню. Принаймі , я так бачу, але кожен пробує свій шлях.
як зберігати?
уникати контактів з хімічно-активними речовинами (оцет, сода, лимонна кислота, тощо).
як розпалити вогнище?
підготувавши місце для вогнища, я розпалюю вогонь так:
приготувати оберемок дров різного калібру. навіть в дощ нижні гілки хвойних дерев залишаються сухими. та не тільки хвойних -
сухі гілки граба, дуба, бука, берези завжди можна обламати прямо з дерева в кількості, достатній для розпалу вогнища.
відібрати кілька тонких сухих гілочок, чи трави, чи берести. якщо сухих гілочок немає через високу вологість повітря чи дощ - можна
розколоти навіть зовні мокру гілку і настругати з серцевини сухої стружки.
настругати на шматок кори чи великий листок стружки магнію. кількість підбирається експериментально і залежить від навиків та підбору
розтопки.
висікти обухом ножа (чи підібраним інструментом - наприклад уламок пилки по металу, пилки від лобзика і т.п.) пучок іскр на магній.
зазвичай достатньо 2-3 пучків іскр, щоб магній спалахнув. горітиме він кілька секунд. поки горить - накладаємо на нього приготовлену
розтопку (гілки, стружку дерева, бересту, траву, тощо).
поступово збільшуючи калібр гілочок, переходимо аж до звичних полін.
гріємося, сушимо одяг, готуємо їжу біля вогню.
при переході на інше місце гасимо вогонь водою чи засипаючи землею.
чи надовго стане кременя?
залежить від розмірів, навиків користування, якості підготовленого розпалу. з магнієм розхід кременя в кілька разів менший. однак навіть за
найгіршого розвитку ситуації на кілька сотень розпалених вогнищ стане навіть найменшого кресала.
чим найкраще висікати іскри?
найкращі результати дає висікач з сталі з високим вмістом вуглецю. наприклад, ножик з нержавіючої сталі не дасть такого ефекту, як ніж з У-9
чи ШХ-15. Важлива також сама форма кресала. Мені здається, що оптимальним є кут десь 60 градусів з односторонньою заточкою.
навіщо кресалу ручка?
можна і без неї. але ручка надійно фіксує кремінь в руці, дозволяє чітко контролювати напрям розлітання іскр, що зменшує розхід кременю.
короткий кремінь важко втримати в мокрій руці, або при низькій температурі.
Про кресало (питання, на які часто доводиться відповідати) :
- ним дійсно можна розпалити вогонь;
- це можна зробити, щойно витягнувши його з води;
- магній - додатковий елемент, за певного навику можна обходитися без нього;
- тривалість "життя кресала" - не готовий сказати точно, але це сотні викресаних пучків іскр, навіть , якщо взяти стержень найменшого розміру;
- для добування вогню не конче довжелезний стержень - я успішно розпалюю вогонь і уламком довжиною 24мм (див. відео);
- відкривачкою можна добувати з кресала іскри, але набагато краще це робити спеціальним висікачем іскр або обухом ножа (особливо, якщо він з насиченої вуглецем сталі);
- ферроцерієві стержні бувають різних розмірів , при бажанні можна виготовити і справжніх велетнів (див. фото - на моїх кресалах найчастіше використовується третій зліва стержень, справа стержень найбільшого розміру - 1/2"x5" (1"-> 1 дюйм = 2.54 сантиметра ));
- ферроцерієві стержні можна сверлити звичайними сверлами по металу. Бажано це робити на низьких оборотах і подалі від вогненебезпечних матеріалів - бо сам процес близький до розбирання патронів за допомогою плоскогубців та лещат...